Жизнь в настоящем

Полина

Бывает так,ты теряешь связь с реальностью, Облекаясь в мечты и желания. Размышляешь о будущем,вспоминаешь прошлое, Но ни на миг ни живёшь в настоящем. В такие моменты сложно задуматься О том,для чего мы на свете живём. О чем поют птицы?Какой на вкус кофе?Чем дышем?Куда и зачем идём? Ставить цели на будущее, извлечь уроки из прошлого- Это прекрасно! Но всё же важнее момент и жизнь в настоящем! 25.08.23

2024-06-24 04:54:34

Інші вірші поета

december Мы встречаем Осень! Books Это всё весна

Інші поети

Lady Laura

@Tina_Hala

Еліна Сірик

@eliksir

Marie

@H0NEY3EE

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1907

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1413