Знову
Светлана Пилюк
Знову й знов чомусь, як було колись, На душі стоїть той болючий щем. Мені б завіятись ген у степ кудись, Та пролитися проливним дощем. Знов і знов моє, як давно в житті, Серце груди рве, та не гріє кров. І не дивно, що - мариться мені: Я по колу йду, наче в цирку, знов... Сили, Доле, дай, розірвати струм, Що замкнув потік нового життя, Та піде з дощем той самотній сум, З крапель складений мого каяття. 22.05.2021
2021-05-22 05:21:19
13
0
Інші вірші поета
Серпаночок Колись... Озерні дзеркала Мене як пташку тримай
Інші поети
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9054
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10305