Знову
Знову й знов чомусь, як було колись,
На душі стоїть той болючий щем.
Мені б завіятись ген у степ кудись,
Та пролитися проливним дощем.
Знов і знов моє, як давно в житті,
Серце груди рве, та не гріє кров.
І не дивно, що - мариться мені:
Я по колу йду, наче в цирку, знов...
Сили, Доле, дай, розірвати струм,
Що замкнув потік нового життя,
Та піде з дощем той самотній сум,
З крапель складений мого каяття.
22.05.2021
2021-05-22 05:21:19
13
0