Я не знаю себе...

Светлана Пилюк

Мені часом здається, що себе я не знаю зовсім: Дивне створіння, що над долею завжди сміється. Що сумує за літом, а потім чекає на осінь, Чиє серце так палко та жадібно б'ється. Може, очі заплющу та в нього таки зазирну? Там маленька живе собі дівчинка досі, Дорослу себе в ній ніяк я не впізнаЮ, І вагаюсь весь час на важливому кожному кроці. Як би з нею домовитись жити у мирі! Адже літ у душі не додати мені все одно. Тож нехай, нам удвох веселіше в одному тілі, Як метелики з нею, на світло в житті летимо! 16.07.2020

2020-07-16 05:24:44

14

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Светлана Пилюк

@Принцесса Лягушка = львица ты тоже себя не знаешь?))))

Відповісти

2020-07-16 05:44:52

1

Светлана Пилюк

@Маркус дякую, на жаль, пишу рідко українською

Відповісти

2020-07-16 05:57:49

2

Kruhitka Dobro

Тільки в 17 зрозумів, як прекрасно бути дитиною😋

Відповісти

2020-07-16 06:23:16

1

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2430

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5610