Я не знаю себе...
Светлана Пилюк
Мені часом здається, що себе я не знаю зовсім: Дивне створіння, що над долею завжди сміється. Що сумує за літом, а потім чекає на осінь, Чиє серце так палко та жадібно б'ється. Може, очі заплющу та в нього таки зазирну? Там маленька живе собі дівчинка досі, Дорослу себе в ній ніяк я не впізнаЮ, І вагаюсь весь час на важливому кожному кроці. Як би з нею домовитись жити у мирі! Адже літ у душі не додати мені все одно. Тож нехай, нам удвох веселіше в одному тілі, Як метелики з нею, на світло в житті летимо! 16.07.2020
2020-07-16 05:24:44
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Светлана Пилюк
@Принцесса Лягушка = львица ты тоже себя не знаешь?))))
Відповісти
2020-07-16 05:44:52
1
Светлана Пилюк
@Маркус дякую, на жаль, пишу рідко українською
Відповісти
2020-07-16 05:57:49
2
Kruhitka Dobro
Тільки в 17 зрозумів, як прекрасно бути дитиною😋
Відповісти
2020-07-16 06:23:16
1
Інші вірші поета
Знову Сильніший за тата Цей світанок... Не здолати!
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1664
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2739