Я подумки лечу
І знову я вдивляюсь в височінь, Маленька пташка на своїй землі. Там, де милує око неба синь. Летять, курличуть, кличуть журавлі. Мені б у пару, дайте тільки крила, Мені б лише поглянути згори, Мені б злетіти, дайте лише сили, Тяжіння подолаю я Землі. Туди, де стрілись небо, гори й море, Де Сонця схід і де сідають Зорі, Я подумки лечу, аби ніколи Не нарікати, не гнівити долі! 16.06.2020
2020-06-16 04:49:08
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch мне можно, я не претендую на Нобелевскую премию
Відповісти
2020-06-16 07:15:21
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch а мне ласкает)))
Відповісти
2020-06-16 07:26:23
1
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch интересует, потому и отвечаю
Відповісти
2020-06-16 07:31:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3918
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4412