Я подумки лечу
Светлана Пилюк
І знову я вдивляюсь в височінь, Маленька пташка на своїй землі. Там, де милує око неба синь. Летять, курличуть, кличуть журавлі. Мені б у пару, дайте тільки крила, Мені б лише поглянути згори, Мені б злетіти, дайте лише сили, Тяжіння подолаю я Землі. Туди, де стрілись небо, гори й море, Де Сонця схід і де сідають Зорі, Я подумки лечу, аби ніколи Не нарікати, не гнівити долі! 16.06.2020
2020-06-16 04:49:08
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch мне можно, я не претендую на Нобелевскую премию
Відповісти
2020-06-16 07:15:21
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch а мне ласкает)))
Відповісти
2020-06-16 07:26:23
1
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch интересует, потому и отвечаю
Відповісти
2020-06-16 07:31:10
Подобається
Інші вірші поета
Святая соль Запитаю Може птах? Єдині
Інші поети
Shantilly
@Shantilly
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1641
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475