Я подумки лечу
Светлана Пилюк
І знову я вдивляюсь в височінь, Маленька пташка на своїй землі. Там, де милує око неба синь. Летять, курличуть, кличуть журавлі. Мені б у пару, дайте тільки крила, Мені б лише поглянути згори, Мені б злетіти, дайте лише сили, Тяжіння подолаю я Землі. Туди, де стрілись небо, гори й море, Де Сонця схід і де сідають Зорі, Я подумки лечу, аби ніколи Не нарікати, не гнівити долі! 16.06.2020
2020-06-16 04:49:08
13
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch мне можно, я не претендую на Нобелевскую премию
Відповісти
2020-06-16 07:15:21
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch а мне ласкает)))
Відповісти
2020-06-16 07:26:23
1
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch интересует, потому и отвечаю
Відповісти
2020-06-16 07:31:10
Подобається
Інші вірші поета
Не плачь Цей світанок... Де народився, там і пригодився Озерні дзеркала
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1494
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2059