كلمات
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
وما أنا أكتب هذه الكلمات إلا لأنفس عن ألم اللكمات أكتب للغائب بالوجود لعلمي أنه لن يعود لو يعلم الكلمات التي تخط من أجله لكان استحى من قسوة قلبه أنهار من حروف وبحار من مشاعر وهو بالبعد فنان وبالعذاب ماهر لا يدري أن البعيد عن العين بالقلب ساكن لكن الرحيل زلزال يخرب أحلى الأماكن أردت إخباره أنه أضحى نبض قلبي الصغير لكنه قبل ذلك غادر وترك وراءه جرحا كبير غبي أحببته وأمامه أنا كنت الأغبى يقول أنه لا يرى حبي.. لا بد أنه أعمى لم تجرم مشاعري بحقي لديه من تحبه وأنا بحب غيره أستغني لكني أردته قبل أن أريد نفسي ومع أني أكرهه إلا أني أحبه رغما عني تركني بالأمواج المتلاطمة بصدري يصر على أن أتنزعه مني وهو كلي.. هو أخرق، لم يقرأ بين السطور أخبرته أن دوائي حضنه، وهو ابتعد بكل غرور قصدت ما لم أنطق ونطقت ما لم أقصد لكن كل هذا الآن مجرد كلمات تدور في عقلي وهي فقط ترهات مؤسف أنك رحلت يا خطيئتي والأكثر أسفا أنك كنت الوجود أجمع بالنسبة لي ••• ~PurpY 💜🌻~
2018-12-07 18:19:49
4
0
Інші вірші поета
عذاب مشاعر هائمة Get Up المدينة الصغيرة
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2302
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2421