كلمات

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

وما أنا أكتب هذه الكلمات إلا لأنفس عن ألم اللكمات أكتب للغائب بالوجود لعلمي أنه لن يعود لو يعلم الكلمات التي تخط من أجله لكان استحى من قسوة قلبه أنهار من حروف وبحار من مشاعر وهو بالبعد فنان وبالعذاب ماهر لا يدري أن البعيد عن العين بالقلب ساكن لكن الرحيل زلزال يخرب أحلى الأماكن أردت إخباره أنه أضحى نبض قلبي الصغير لكنه قبل ذلك غادر وترك وراءه جرحا كبير غبي أحببته وأمامه أنا كنت الأغبى يقول أنه لا يرى حبي.. لا بد أنه أعمى لم تجرم مشاعري بحقي لديه من تحبه وأنا بحب غيره أستغني لكني أردته قبل أن أريد نفسي ومع أني أكرهه إلا أني أحبه رغما عني تركني بالأمواج المتلاطمة بصدري يصر على أن أتنزعه مني وهو كلي.. هو أخرق، لم يقرأ بين السطور أخبرته أن دوائي حضنه، وهو ابتعد بكل غرور قصدت ما لم أنطق ونطقت ما لم أقصد لكن كل هذا الآن مجرد كلمات تدور في عقلي وهي فقط ترهات مؤسف أنك رحلت يا خطيئتي والأكثر أسفا أنك كنت الوجود أجمع بالنسبة لي ••• ~PurpY 💜🌻~

2018-12-07 18:19:49

4

0

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2694

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1189