هل تعلم
هل تعلم كيف شعور العدم؟ شعور أن تكون حيا موجودا لكنك فقط... لا شيء؟ هل تعلم كيف شعور الفقد؟ شعور أن تفقد أحبة بسبب "ظروف الحياة" لكنهم في الواقع لم يحبوك أساسا؟ هل تعلم كيف شعور نقش ضحكة على وجهك بينما داخلك جحيم من الأوجاع؟ شعور السكين التي تقطع خديك والصخور التي تضعها فوق عينيك حتى تحبس الدموع وتقول:"أنا بخير"؟ هل تعلم كيف شعور الخيبة؟ شعور اليأس والندم على ما فقدته أو أضعته والملام الوحيد هو نفسك؟ هل تعلم كيف شعور الصمت؟ شعور أن تخيط فمك بإبرة حتى لا تتكلم ما بداخلك؟ هل تعلم كيف شعور حب الموت؟ شعورأن لا سبب لك لتعيش بعد الآن، وأنك تناضل كل يوم لتعيش غدا أفضل وأنت معلق بأمل يائس ؟ وأخيرا... هل تعلم كيف اللاشعور ؟ شعور أن يكون قلبك وضميرك وكل شيء بداخلك ميتا، قبل أن يموت جسدك. إذا كنت لا تدرك قساوة هذه المشاعر، أتمنى أن لا تفعل أبدا. ••• ~PurpY 💜~
2018-10-21 18:47:07
2
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
كثيرا
Відповісти
2018-10-25 16:32:42
Подобається
دجن
كل مر سيمر
Відповісти
2019-01-21 20:05:41
1
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
@دجن اتمنى ذلك
Відповісти
2019-01-26 20:35:52
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3506