تمثيلية الحياة

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

تراقصنا الأحزان فوق مسرح الآلام تدعونا نفسنا الكئيبة إلى الاستسلام كوابيسنا اللعينة كانت يوما أحلام اعتدنا أن نكون أقوياء لعلمنا أن الدنيا ظالمة للأبرياء لحماية قلوبنا، اكتسينا الدروع ولكن أعيننا، هزمتنا بالدموع نناجي الصحبة والمودة فلا تجيب ندائنا إلا الوحدة الباردة رجونا صبرا جميلا فنحن نصارع عيشا ذليلا إلى متى ستنتهي تمثيلية الحياة؟ وهل سنحيا كراما قبل الممات؟ لا تلومونا على ضعفنا كنا شجعانا أقوياء في زماننا وكما الحديد يصدأ صدأت عزيمتنا، ونعترف أنه منا كان الخطأ سنعيد لم شتاتنا وسنربح حربنا إن لم ترحمنا الحياة لن نرحمها وإن أسعدتنا يوما من بين دهر عذاب لن نغفرها سنعيش على أمل أن نلقى نصيبنا بعد حين سنصبر إن تطلبنا الأمر إلى يوم الدين ✒️ بقلمي وبوجعي 💀 ~PurpY 💜~

2019-01-31 23:42:37

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

شكراا 💜💜💜

Відповісти

2019-02-02 16:34:14

Подобається

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3773

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4898