perfection
In this old world, we see every day, people striving for perfection in every way. failing to find it, we cant see,that it comes from internal love, and peace, living harmoniously. perfection is a rainbow with its message of love, or an eagles wings swooping down from above. perfection is a puppy sharing their love, or a purring kitten, content as a dove. perfection is a lover holding your hand, and watching the sunset so splendid and grand. it is the way your hair blows in the wind, or droplettes of water left after a swim. perfection is laughing and running into the sunrise, watching each morning unfold, like a beautiful surprise. or like makng love on a warm summers day, watching autumn leaves fall as wild animals plsy. perfection is found in the tall beautiful grass, or in every way in the running of animals, powerful and fast. Theres beauty surrounding us every day, its splendid perfection in every way. We overlook the natural beauty that's there, when we organise everything with such critical care. Perfections not critical, it doesn't pick things apart.Beauty and perfection is how we see with our hearts!
2018-08-01 13:58:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3024
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609