The Great Debate
Some say that earth has evolved, but God has created it too... The rhetorical question seems to be, just how could both be true? I claim not to be an "ist" of science nor of theology, I'm only a struggling person, in pursuit of life's destiny. I believe I've found the answer, in pursuit of my hereafter, it comes directly from the bible, and is as simple as a child's laughter. A day is but a thousand years and a thousand years is but a day, who's to say our father, didn't create the earth this way? Seven days it took but thousands of years they say, can time really be measured by a minute, an hour, or day... Each little hour, minute or second, every little speck of time, in various other places, is different from yours and mine. and GOD like a many faceted diamond, whatever the face or name, in almost every culture, the core teachings are nearly the same. If we evolved from animals, which were really first created, why is church and science so heavily opposed and debated? If so many cultures believe in life beyond the grave, how can such selected few be chosen, whose lives are worthy to save!
2018-08-01 13:56:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5905
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3154