The Great Debate
Some say that earth has evolved, but God has created it too... The rhetorical question seems to be, just how could both be true? I claim not to be an "ist" of science nor of theology, I'm only a struggling person, in pursuit of life's destiny. I believe I've found the answer, in pursuit of my hereafter, it comes directly from the bible, and is as simple as a child's laughter. A day is but a thousand years and a thousand years is but a day, who's to say our father, didn't create the earth this way? Seven days it took but thousands of years they say, can time really be measured by a minute, an hour, or day... Each little hour, minute or second, every little speck of time, in various other places, is different from yours and mine. and GOD like a many faceted diamond, whatever the face or name, in almost every culture, the core teachings are nearly the same. If we evolved from animals, which were really first created, why is church and science so heavily opposed and debated? If so many cultures believe in life beyond the grave, how can such selected few be chosen, whose lives are worthy to save!
2018-08-01 13:56:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3953
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1546