The Great Debate
Some say that earth has evolved, but God has created it too... The rhetorical question seems to be, just how could both be true? I claim not to be an "ist" of science nor of theology, I'm only a struggling person, in pursuit of life's destiny. I believe I've found the answer, in pursuit of my hereafter, it comes directly from the bible, and is as simple as a child's laughter. A day is but a thousand years and a thousand years is but a day, who's to say our father, didn't create the earth this way? Seven days it took but thousands of years they say, can time really be measured by a minute, an hour, or day... Each little hour, minute or second, every little speck of time, in various other places, is different from yours and mine. and GOD like a many faceted diamond, whatever the face or name, in almost every culture, the core teachings are nearly the same. If we evolved from animals, which were really first created, why is church and science so heavily opposed and debated? If so many cultures believe in life beyond the grave, how can such selected few be chosen, whose lives are worthy to save!
2018-08-01 13:56:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3971
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10371