Mezar başinde konuşma

Remezan Mametgurbanow

(18+)
indi Ataň gezip, ýör egnini gysyp, ýüregine, teselli etjek dälmidiň? Eneň bolsa, sen hakda pikire batyp, onuň çeken gussasyn çekjek dälmidiň? suratyňy görse, ýaş dolýar, gözi, gün geçdigi, saýy, saralýar ýüzi, sen olaň bagtydyň, ýekeje gyzy, olary bagtly, etjek dälmidiň? agaň toý toýlasa, keşgini çekip, täze gelin bilen syr alyp, döküp, çagajygyn göterip, oýnadyp, böküp, ýaňagyny ogşap, öpjek dälmidiň? öýüňden hoşlaşdyň tabyda münüp, ençe ýürekleri, hasrata goýup, gitseň bolmazdymy, kürte geýinip? gelinaljy bilen gitjek dälmidiň? eý, ykbal, çekdirdiň gaýgydyr, gussa, nähili durmuş bu, nähili kyssa? birden maňada bagt gülüp baksa, meniň ýüregimden çykak dälmisiň? R. Mämetgurbanow

2021-02-27 18:20:13

1

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2458

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11557