Mezar başinde konuşma

Remezan Mametgurbanow

(18+)
indi Ataň gezip, ýör egnini gysyp, ýüregine, teselli etjek dälmidiň? Eneň bolsa, sen hakda pikire batyp, onuň çeken gussasyn çekjek dälmidiň? suratyňy görse, ýaş dolýar, gözi, gün geçdigi, saýy, saralýar ýüzi, sen olaň bagtydyň, ýekeje gyzy, olary bagtly, etjek dälmidiň? agaň toý toýlasa, keşgini çekip, täze gelin bilen syr alyp, döküp, çagajygyn göterip, oýnadyp, böküp, ýaňagyny ogşap, öpjek dälmidiň? öýüňden hoşlaşdyň tabyda münüp, ençe ýürekleri, hasrata goýup, gitseň bolmazdymy, kürte geýinip? gelinaljy bilen gitjek dälmidiň? eý, ykbal, çekdirdiň gaýgydyr, gussa, nähili durmuş bu, nähili kyssa? birden maňada bagt gülüp baksa, meniň ýüregimden çykak dälmisiň? R. Mämetgurbanow

2021-02-27 18:20:13

Інші вірші поета

Giden umman... Дочь Gara syýa bilen ýazyldy... Beýnimiñ töründe baslygyp galan...

Інші поети

K N

@Nata_Kuchera

غُفران.

@imblue

Ксения Чернорай

@kseniya_chernoray

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4333

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1545