Gara syýa bilen ýazyldy...
Remezan Mametgurbanow
Gara syýa bilen ýazyldy, Sünnäli setirler, Owadan harplar, Jäheklenip, gyralary bezeldi, Soñam satdylar... Satdylar. Ýygnaldy, Okalman galdy, Tekjede saklandy, ýene oklandy... Gerekli wagty, Ýylanmak üçin Otda otlandy... Remezan Mämetgurbanow Translate Google Написано черными чернилами, Линии обрезания, письма от Обжатый и обрезанный, Потом продали... Они продали. собрались, непрочитанный Отложил, прочитай еще раз... Когда необходимо, Устать Сгорел в огне... Рамазан Маметгурбанов Kara mürekkeple yazılmış, sünnet çizgileri, gelen mektuplar Kıvrımlı ve kesilmiş, Sonra sattılar... Sattılar. toplandı, okunmamış Rafa kaldırıldı, tekrar okuyun... Gerektiğinde, Yorulmak Yangında yanmış... ramazan mametgurbanov Qara mürəkkəblə yazılmış, Sünnət xətləri, gələn məktublar Kıvrılmış və kəsilmiş, Sonra satdılar... Satdılar. toplanmış, oxunmamış Rəfdə, yenidən oxuyun... Lazım olanda, Yorulmaq üçün Yanğında yandı... Ramazan Məmmətqurbanov Написано чорним чорнилом, Лінії обрізання, листи від Гофрований і обрізаний, Потім продали... Продали. зібрався, непрочитаний Відкладено, читайте ще раз... Коли необхідно, Втомитися Згорів у вогні... Рамазан Маметгурбанов
2023-01-09 15:51:19
1
0
Інші вірші поета
Дочь Gar ýagan güni... Beýnimiñ töründe baslygyp galan... Söýgi öwrümleri
Інші поети
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1291
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1051