HELP!!!

Rocqueville

My body is breathing , My heart is still beating but am not alive I feel like am going through silent chaos Screaming but nobody seems to notice Literally breaking apart and I don't know what to do How is it possible to have a happy personality and a sad soul in the same body My cheeks hurt from smiling all day and crying all night I don't even understand my feelings anymore My thoughts are so messed up in my head I just wish that for one moment I would fall in limbo and forget everything.

2018-10-19 10:11:17

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Rocqueville

Thank you

Відповісти

2018-10-19 11:51:08

Подобається

Madison Tyler

Nice poem

Відповісти

2018-10-20 15:57:48

Rocqueville

Thank you

Відповісти

2018-10-20 17:41:56

Подобається

Інші вірші поета

I Am Sorry From the Storm SKIN DEEP GOODBYE

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Lemonadka

@Lemonadka

Avrora171717

@Avrora171717

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

127

4137

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8377