Під деревом

Роман Мандзій

Тихо сиджу під деревом, щось хочу подумки. В мене є очі. Як хочу, можу відкрити, або закрити. Можна сказати щось, це гра така. Чує Бог... Хочеться дощу, листя замість даху. Вже не один, поговорим про закони природи. Почекаєм разом на тихий шепіт Бога.

2021-07-28 11:48:52

Інші вірші поета

Шепіт Все чудово Тихо й спокійно

Інші поети

White_Fox_

@White_Fox_

Анастасія Шумнегра

@Shana_Romaljo

Michael Mayrain

@Michael_Mayrain

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1476

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1996