Depression
sambridhi
Emptiness has fallen into my gut, it feels kind of heavy in there though. my mind choses to shy away, and heart only comprehends numb dailogues and handshakes. unbearably explicit unreal shadow is whom i am led by, Losing own spirit in this barren land, endless and buttomless, absolute faded dull to romanticise Inaudible but painful satire spelled, Nervous space, Lying senses. This could choke me anytime, but, ill stay until then .. -tribute to late SSR-
2020-07-15 05:32:29
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Valour And Faith
Great thought sis 👏👏👏👏 Superb ✌❤❤💗💗
Відповісти
2020-07-16 19:43:05
2
sambridhi
Thank you :)
Відповісти
2020-07-16 23:19:22
Подобається
Інші вірші поета
Offense Knowing
Інші поети
B I
@boredintrovert
Emily Mcbroom
@Lol_books
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9193
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5615