Тривога

Селена Мун

Твій погляд, немов кришталь, Роздріблений на частинки. Він ріже, неначе сталь І також здуває пилинки З моїх вже розсічених кіс. Під ними тонесенька шкіра В мурахах відчує, як біс Заплаче від погляду щиро.

2022-09-30 18:59:55

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Самоскид!

м, дуже файний вірш, дуже сподобалось подобається і сам розмір і насиченість слів, крутезно загалом :)

Відповісти

2022-09-30 22:59:05

Селена Мун

@Самоскид! Дякую за оцінку! Приємно :)

Відповісти

2022-09-30 23:23:17

Інші вірші поета

Кров, відходи, м'ясорубка Флешбеки

Інші поети

breathings

@breathings

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Ms. Nothing

@ms_nothing

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13431

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4203