Флешбеки

Селена Мун

Не лячно мені. Взагалі. Ні суму немає, ні втоми. Як в небі летять журавлі, Я згадую — нині ми вдома. Я бачу мирський краєвид І очі розплющую різко. Мене не лякає той вид, Не давить мені він на мізки. Я вдома, з родиною. Поруч. Та інколи чую, як мати З волосся витягує обруч Від спогадів тих про гармати.

2022-10-01 13:05:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

erorka

Тонко, легко і з ясним сенсом. Браво. Колись ми всі будемо згадувати це, як прості флешбеки

Відповісти

2022-10-01 13:18:26

Селена Мун

@erorka спасибі. Так, все мине. Головне, щоб якнайшвидше

Відповісти

2022-10-01 13:27:11

Інші вірші поета

Кров, відходи, м'ясорубка Тривога

Інші поети

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Ruslana

@rock_ksolana

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

4401

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5215