Флешбеки
Не лячно мені. Взагалі. Ні суму немає, ні втоми. Як в небі летять журавлі, Я згадую — нині ми вдома. Я бачу мирський краєвид І очі розплющую різко. Мене не лякає той вид, Не давить мені він на мізки. Я вдома, з родиною. Поруч. Та інколи чую, як мати З волосся витягує обруч Від спогадів тих про гармати.
2022-10-01 13:05:05
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
erorka
Тонко, легко і з ясним сенсом. Браво. Колись ми всі будемо згадувати це, як прості флешбеки
Відповісти
2022-10-01 13:18:26
2
Селена Мун
@erorka спасибі. Так, все мине. Головне, щоб якнайшвидше
Відповісти
2022-10-01 13:27:11
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4094
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5302