Флешбеки
Селена Мун
Не лячно мені. Взагалі. Ні суму немає, ні втоми. Як в небі летять журавлі, Я згадую — нині ми вдома. Я бачу мирський краєвид І очі розплющую різко. Мене не лякає той вид, Не давить мені він на мізки. Я вдома, з родиною. Поруч. Та інколи чую, як мати З волосся витягує обруч Від спогадів тих про гармати.
2022-10-01 13:05:05
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
erorka
Тонко, легко і з ясним сенсом. Браво. Колись ми всі будемо згадувати це, як прості флешбеки
Відповісти
2022-10-01 13:18:26
2
Селена Мун
@erorka спасибі. Так, все мине. Головне, щоб якнайшвидше
Відповісти
2022-10-01 13:27:11
1
Інші вірші поета
Кров, відходи, м'ясорубка Тривога
Інші поети
Юрий Тим
@currentlib
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5007
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4538