Флешбеки
Не лячно мені. Взагалі. Ні суму немає, ні втоми. Як в небі летять журавлі, Я згадую — нині ми вдома. Я бачу мирський краєвид І очі розплющую різко. Мене не лякає той вид, Не давить мені він на мізки. Я вдома, з родиною. Поруч. Та інколи чую, як мати З волосся витягує обруч Від спогадів тих про гармати.
2022-10-01 13:05:05
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
erorka
Тонко, легко і з ясним сенсом. Браво. Колись ми всі будемо згадувати це, як прості флешбеки
Відповісти
2022-10-01 13:18:26
2
Селена Мун
@erorka спасибі. Так, все мине. Головне, щоб якнайшвидше
Відповісти
2022-10-01 13:27:11
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11527
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4383