Вірші
Зустрінь кінець красиво!
Коли зостався лише дощ?
Коли земля тут стала чорно-біла?..
Це сталося в одну чудову мить,
Зостанеться, коли погаснуть зорі...
Ми не залишимось в прохожій лиш стояти,
Нам не потрібно, змиритися і все!
Дух наш бунтарський, ми прагнем перемоги,
Чи хоч красиво увійти...
Коли ж зостався лише дощ?
Коли тоска нас наганяє?
Ми біжимо, ми прагнем утекти!
Але... Від чого ми тікаєм?
Ми біжимо для спільної мети,
Аби не втрапить в порожнечу...
Та лиш коли ми зможемо втікти,
І лиш тоді захочемо... Вернутися до дому,
Бо тільки в дома ми побачим сніг,
І тільки там побачимо... Наскільки ж він прекрасний!
6
0
277
