Зустрінь кінець красиво!
Коли зостався лише дощ? Коли земля тут стала чорно-біла?.. Це сталося в одну чудову мить, Зостанеться, коли погаснуть зорі... Ми не залишимось в прохожій лиш стояти, Нам не потрібно, змиритися і все! Дух наш бунтарський, ми прагнем перемоги, Чи хоч красиво увійти... Коли ж зостався лише дощ? Коли тоска нас наганяє? Ми біжимо, ми прагнем утекти! Але... Від чого ми тікаєм? Ми біжимо для спільної мети, Аби не втрапить в порожнечу... Та лиш коли ми зможемо втікти, І лиш тоді захочемо... Вернутися до дому, Бо тільки в дома ми побачим сніг, І тільки там побачимо... Наскільки ж він прекрасний!
2021-01-18 16:15:35
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1998
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1813