Зустрінь кінець красиво!

Саша Гурский

Коли зостався лише дощ? Коли земля тут стала чорно-біла?.. Це сталося в одну чудову мить, Зостанеться, коли погаснуть зорі... Ми не залишимось в прохожій лиш стояти, Нам не потрібно, змиритися і все! Дух наш бунтарський, ми прагнем перемоги, Чи хоч красиво увійти... Коли ж зостався лише дощ? Коли тоска нас наганяє? Ми біжимо, ми прагнем утекти! Але... Від чого ми тікаєм? Ми біжимо для спільної мети, Аби не втрапить в порожнечу... Та лиш коли ми зможемо втікти, І лиш тоді захочемо... Вернутися до дому, Бо тільки в дома ми побачим сніг, І тільки там побачимо... Наскільки ж він прекрасний!

2021-01-18 16:15:35

Інші категорії

Для підлітків Подійні Сумні вірші Привітання Поеми Гумористичні

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Jarida Nalisa

@JaridaNalisa

Olim

@_Olim_

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3382

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1797