Київ
Києве мій! Скільки горя і бід Бачив ти за тисячі літ? Печеніги топтали, Яничари палили, і фашисти гнобили, Та найбільша біда - українець українця кров пролива! Ще й та біда, що тут народився - землю рідну проклина! Києве мій! Ти поклич душі тих, Хто тебе боронив, Хто за славне майбутнє Землю кров'ю скропив, Щоб невидимим фронтом народ зберегли, Щоб наснаги дали тим, хто духом упав, Щоб щитом стали тим, хто під кулі пішов. Києве мій! Дай сили правду відстоять, Щоб бриніли дзвони Лаври, Щоб каштани зеленіли, Щоб діти раділи, Матері стрічали, а не в останню путь проводжали, Щоб люди гордими були, Що на Україні жили!
2020-04-01 18:29:48
9
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2533
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5615