Київ
Києве мій! Скільки горя і бід Бачив ти за тисячі літ? Печеніги топтали, Яничари палили, і фашисти гнобили, Та найбільша біда - українець українця кров пролива! Ще й та біда, що тут народився - землю рідну проклина! Києве мій! Ти поклич душі тих, Хто тебе боронив, Хто за славне майбутнє Землю кров'ю скропив, Щоб невидимим фронтом народ зберегли, Щоб наснаги дали тим, хто духом упав, Щоб щитом стали тим, хто під кулі пішов. Києве мій! Дай сили правду відстоять, Щоб бриніли дзвони Лаври, Щоб каштани зеленіли, Щоб діти раділи, Матері стрічали, а не в останню путь проводжали, Щоб люди гордими були, Що на Україні жили!
2020-04-01 18:29:48
9
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570