"Мотиваційна" присвята
Бонні
Завтра - твоє повноліття, Мотивація каже: «Розправ свої крила!», - Та де їх взяти, коли ти - дитина Сірих панельних багатоповерхівок? Батя зник, коли тобі було п'ять, Сім'ю тягнуть мати і старший брат Ти маєш "летіти" й "шукати себе", А що робити, якщо на південь - руїни, а на схід - ДНР?! Усе, що лишається - район, шарага, совецькі догмати. Немає когось, щоб довіритись і побалакать. 《Допомагати ближньому, пам'ятати, що ти - людина...》 Замість бокалу вина - дим дешевого нікотину. І ти ніби тільки народжений, але уже зламаний. Минуле стоїть за спиною, болить відкритою раною... Твої вісімнадцять кидають тобі черговий виклик, А ти беззахисний і самотній. І не знаєш, нащо ти виник...
2023-06-27 19:02:41
6
0
Інші вірші поета
Часуб'єктивність Вірш, обірваний, мов чиєсь життя Шось Аноезис
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3144
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4585