Аноезис
Ти загнав мене у фарбу Із найперших свóїх слів, Не виношу гострих жартів, Але ти того й хотів. Я бентежилась панічно І водночас хтіла ще. Ти поставив мені пастку, Ти загнав мене в сильце. Ти холодний - я гаряча, Я стікаю ніжно вниз, Хоча ззовні ти і милий - Та насправді псисадист. Ти мої смачні тортури, Мій найкращий в світі стрес Не вдалося закохати, Та вдалося впасти в спейс. Зав'яжи міцніш мотузку, Най лишить на тілі слід Нас об'єднує не більше, Ніж покірність і батіг.
2024-05-26 15:46:52
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2272
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790