Минуле, майбутнє, теперішнє

Марія Відьма Дергача

На цей твір я надихнулася відомою французькою співачкою Mylène Farmer а саме її піснею L'horloge Завдяки її творчості я полюбила французьку. Минуле, майбутнє, теперішнє, Проходять крізь пальці. Не тримай, хай течуть. Вода у ріку переходить. Ріки стікають у море. А море... Це ж море... Секунди складають хвилини, Хвилини переходять в години. А години в дні, а дні В роки Роки, в яких щоранку прокидаюсь І знаю ти не знайдеш. Я позбулася минулого тепер Теперішнє в очі дивиться, А майбутнє запитує коли? А я скажу: ніколи. Розрубаю я гордіїв вузол. А ти сидиш чекаєш у стіни, Переконаний, що заслабка. Минуле, майбутнє, теперішнє, Не тримай, хай течуть. Я не повернуся, А минуле залишиться сивим. Минуле, майбутнє, теперішнє, Не тримай, хай течуть.

2020-04-12 18:09:02

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Марія Відьма Дергача

@Boanerge вона одна з найкращих і я рада що я така не одна)))

Відповісти

2020-08-28 18:10:01

1

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3120

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2052