Загублена пам*ять
На очах білі сліди, Дзеркала розбиваються На друзки... Крок за кроком, Я чую її. Я бачу її віддзеркалення, А потім скло. В очах білі сліди, На руках, сліди від води. Історїї розповідає, І вони розлітаються. Кожна з них летить. Вітром стирається. Дзеркало розбівається, Мозаїка не складається. Вони із місяцем, Прощаються... Щоб кожної ночі, Привітатись. Знов...
2020-08-18 18:13:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6622
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3619