Травинка і будяк
Стоїть будяк у полі, Високий та колючий. І каже сам до себе: "Я красень, я могучий, Що я росту даремно - Велика то брехня! Ота мала травинка Зі мною не рідня." Почула це травинка І каже будяку: "Послухай, мій рідненький, Ти істину таку - То є велика правда, що ти ростеш дарма. Високий і колючий, А користі нема, А я хоч і маленька, І не така стрімка, Поїсть мене корівка - Дасть людям молока." Мораль цієї байки І істина така - Що користь і величність Не в зрості будяка. © Бесстыдников
2018-03-30 17:10:57
1
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14111
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4017