Травинка і будяк
Совместно
Стоїть будяк у полі, Високий та колючий. І каже сам до себе: "Я красень, я могучий, Що я росту даремно - Велика то брехня! Ота мала травинка Зі мною не рідня." Почула це травинка І каже будяку: "Послухай, мій рідненький, Ти істину таку - То є велика правда, що ти ростеш дарма. Високий і колючий, А користі нема, А я хоч і маленька, І не така стрімка, Поїсть мене корівка - Дасть людям молока." Мораль цієї байки І істина така - Що користь і величність Не в зрості будяка. © Бесстыдников
2018-03-30 17:10:57
1
0
Інші категорії
Любовні Філософські Вірші в прозі Вірші до свят Подійні Історичні
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5769
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5305