Буття
Сьогодні, завтра, все воно просте, здається скоро станеш ти дорослим. Хоча, насправді, може так і є ? Ця мить і подих буде наче осінь. Ми звикли бути нам чужими. Всім кажемо: "все добре, не турбуйся!" Сміятись, плакати одними, та думаємо: «хоч би не забудься». Несемо тягарі свої на спинах, Живемо думкою про те... Якби ми всі були рідними, і серце було б не пусте... Якби жили ми у надії, плекали дружбу і любов І мали би великі мрії, де мама , тато - всі разом. Якби жили ми у багатстві і бачили чудові сни... проте, не знаєм марнотратства, коли чекаємо сумних . Байдуже лежачи в труні нам буде все одно, чи плакав хтось за нами чи пам’ятаємо приємні дні, чи були доньками й синами. А знаю я любов Христа, який омив мене руками... Побачив, що дістались дна за це терпів болючі рани. Чому не думав ще раніше, коли питали про Творця, коли боялись більше й більше , та згадували марне все життя. Коли ми знали так багато і бачили мільйон чудес, хоч Бог старався так завзято, та ти не зміг попасти до небес. І ось ти плачеш від жалю, що Бог не прийняв твою душу... Чому ніколи не зійду і цілу вічність жалкувати мушу.
2023-09-06 07:00:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5642
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2730