Бродяга

Зірколов

Серед гірських шпилів Іде бродяга вгору. Свій зір він спинив На велике свято народу. Там внизу сміх і крики, Вино л'ється ріками, Веселяться чоловіки й жінки, Та й інших кличуть гуляти. А бродяга все йде й йде Крізь нестерпний холод. Не думає навіть про смерть, Не муче його ні спрага, ні холод. Ціль його нікому невідома, Існування без неї наче кома.

2020-12-12 05:03:06

Інші вірші поета

Вісник шепотів і шелесту Харити Опудало Вітер II

Інші поети

Irynka Ukrainka

@irynkaukrainka

Vorozhka

@Vorozhka

Jibreal Suffrien

@Jibreal_Suffrien

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6302

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2569