Залізна загадка
Зірколов
Кожну ніч, серед густих лісів і в'язких боліт, Крокує величезне відро із гайок і болтів. Тікає воно від допитливих голів До країни вічних і гарячих пісків. Йде цей великий павук із сталі від людей, Не хоче навчатися їхніх постулатів і ідей. Він не хоче якихось істин шукати Він хоче бути прикритий вічними пісками.
2020-12-12 05:02:56
2
0
Інші вірші поета
Опудало Ваша лірика На жаль Пустеля
Інші поети
Hitar
@Hitar
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6943
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9464