Мрія

Сергій

Загнавши всі кораблі на дно, Ти більше не повернешся у порт. Тобі буде противне море, океан, колись твоє улюблене судно, Тобі буде байдуже, але не всеодно. Поселившись далеко від своєї ,,Мрії'', Будеш жити спокійним і розміреним життям. Наче все є та залишився без надії, Наче все є та полинув у небуття Кожної ночі як тільки місяць на небі, Ти не можеш заснути . Ти не можеш заснути ,адже думка про Неї Не виходить з голови ; години, хвилини , секунди

2021-11-10 11:31:33

Інші вірші поета

Твоя Тінь Біль кожного Весна.Літо.Осінь.Зима.Самотність Заборонений плід

Інші поети

_Maksym_

@_Maksym_

Skyee Sky

@Skyee

Сніжана Ворон

@Sneg16

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1844

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11353