Ти знаєш?

Світлана Корнійчук

Ти знаєш? Як тяжко без тебе буває, що ти не зімною мене так вбиває! Так хочеться просто тебе обійняти! І слів пару ніжних тобі сказати. Ти знаєш?! Як тяжко без тебе буває... На серці і смуток і біль настигає! 🥺 Так хочу почути..... Ти просто пробач, мені моя мила. Та сьгодні мене ти всього покорила! Не забути мені твої яснії очі. Хочу бачити їх... я щодня і що ночі! Я прошу лиш тебе, ти пробач мені мила! Я кохаю тебе, моя половина! 😍

2021-07-01 19:37:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Яна Войвич

Дуже гарно!

Відповісти

2021-07-02 09:32:02

Світлана Корнійчук

Дуже дякую!

Відповісти

2021-07-02 13:07:19

Подобається

Інші вірші поета

"Чашка кави" "Психопатка" Пролітають роки.. "Розчарування"

Інші поети

Хонна

@Magistr_Honna

Maggy

@weirdbutmagical

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2874

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3224