Le petit incendie
Je suis paralysée dans mon lit Les yeux explosés Baignant dans mon pêché Dont même le diable rit J'ai chaud et froid Humide et poisseux Allez sors du pieu Mais dehors il fait si froid Dehors il fait si dur J'entends les pas s'animer Retarde un peu ma journée Ça y est je fais le mur Suis-je un nourrisson Qui a trop bu le biberon Suis-je une personne âgée Amère et cassée Cette nuit j'ai cauchemardé Secouée par le subconscient Ah, toi, comme tu me mens Comme tu me caches mes méfaits Oh je m'en souviens Baignant dans mon pêché Que j'ai moi même engendré Je l'ai laissé couler comme un chien Malade et cassée Ou faible d'esprit Mon petit incendie Ne va pas cesser
2020-10-24 13:20:51
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3350
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12230