Атом
Квітневий ранок буревісний  У смутку вулиць і алей  Зірвав броню реактор грізний І кинув атом на людей.  І розділив той хижий атом На "до" і "після" цілий світ Яскраві барви зникли раптом І почорнів весняний цвіт Час зупинився від нестями І порудів од страху ліс, Дітей збирали швидко мами Під скрип згорьованих валіз Болюче слово "ліквідатор" Із вуст запечених неслось Безжальний атомний реактор В полон узяти довелось Ось мчить автобусна колона Куди? На скільки? Назавжди...  Сумне лице в вікні вагона Тікають люди від біди...  Вже тридцять три минає роки Та пам'ять ця не вицвіта Чорнобиля смертельні кроки Звучать і досі крізь літа
2019-04-26 12:13:19
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
oolena
Чому так мало лайків на цьому шедеврі?😻
Відповісти
2021-07-01 13:08:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2014
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8343