Атом
Квітневий ранок буревісний
У смутку вулиць і алей
Зірвав броню реактор грізний
І кинув атом на людей.
І розділив той хижий атом
На "до" і "після" цілий світ
Яскраві барви зникли раптом
І почорнів весняний цвіт
Час зупинився від нестями
І порудів од страху ліс,
Дітей збирали швидко мами
Під скрип згорьованих валіз
Болюче слово "ліквідатор"
Із вуст запечених неслось
Безжальний атомний реактор
В полон узяти довелось
Ось мчить автобусна колона
Куди? На скільки? Назавжди...
Сумне лице в вікні вагона
Тікають люди від біди...
Вже тридцять три минає роки
Та пам'ять ця не вицвіта
Чорнобиля смертельні кроки
Звучать і досі крізь літа
2019-04-26 12:13:19
8
1