Rebeldia
Muitas vezes eu não me compreendi. Na dificuldade em ser o que o mundo quer procurei aprovação. Já quis agradar aos outros, mas isso é pura submissão. Não sou boa em limpar casa, fazer comida, ir para o culto e não ter opinião. Me defini rebelde, rainha da treta. Expus minhas ideias e me expus demais. Chorei também mas isso ninguém viu. Inflei meus pulmões: essa não é a solução. Cansei de estar em cima do muro, de segurar o muro de empurrar o muro. Decidi bancar minhas contas, minha breja e minhas escolhas. Que culpa que eu tenho se o mundo não cabe nos meus planos? Descobri que para conhecer a si mesmo não dá para ser seguidora de ninguém. Quem segue imita e alivia a responsabilidade de ser. Amo a liberdade e não preciso de like para sobreviver. Procuro quem compartilhe: ideais, amor e conhecimento. Me dou o direito de me rebelar nem que isso me faça forasteira. Forasteira pro mundo que não coube nos meus planos. Talita Coelho (29/03/2018)
2018-04-12 23:55:13
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12628
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2190