Блог
Всі
ЗЕЛЕНСЬКИЙ НОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Питання, Новини
Зеленський- новий президент України!
Останній місяць був в тяжких переговорах та конфліктах. В країні відбувалися сьомі президентські вибори. Кандидатів було двоє Петро Порошенко та Володимир Зеленський.
21 квітня о 21:00 було оголошено кількість відсотків голосів, які отримали кожний з кандидатів. За Порошенка проголосували 24.25%, за Зеленського 73.22%. Без сумніву, перемога команди Зеленського!
Петро Порошенко попрощався зі своєю посадою та повністю передасть владу новому обраному президенту через місяць. Поразка Порошенка сколихнула багато скандалів та чуток.
Та чи зміниться щось в кращу сторону при правлінні незвичайного президента? Та це покаже час!
Не карайте, це моя перша стаття на тему політики. В мене є ідея продовжувати таку роботу та більш працювати над своїми журналістичними даними)
Я боюсь жить вечно... почему?
Різне, Думки вголос, Цікаве
Я например,не хочу жить вечность. Я знаю, есть много возможностей. Но надо ли они когда ты бессмертен? Ты,как сейчас, оставишь все на потом. На потом... На потом... На потом...
Мне кажеться эта жизнь будет скучной. Ты за лет 100 успеешь познать мир. За 200 лет ты найдёшь любовь. За 300 лет ты побываешь во всех уголках планеты. За 400 ты просто забудешь ради чего ты жил. Да,есть куча возможностей. Но в куча возможностях решает не возраст,а деньги, здоровье, хотенье. Захочешь ли ты? А сейчас хочешь? А есть ли возможность?
Нам отпущен век и за этот век, почти что срок,надо успеть сделать выше перечисленное. Родиться, вырасти,отучиться,создать семью,работать,путешествовать,познавать мир,учить языки... И все это за какие-то десятки лет. Какими бы мы были ленивыцами если бы жили вечно!
Ещё одна причина ,по которой я не хочу жить вечность, это видеть как стареет мир,природа,дома... Мы жестокие люди,представьте, что нам навсегда придеться видеть как страдает Земля от таких букашек, как мы ? Что навсегда будем обречены смотреть на страдания животных? Что навсегда нам не избавиться от грехов! Что нам навсегда придеться жить!
Не страшно ли? Вы боитесь умереть,но не принимаете эту информацию как обычный процесс жизни. Я боюсь жить вечно, ведь тогда этот процесс никогда не закончиться. Люди устают, им это свойственно. Как и нормально уставать от работы, тренировок,занятий... жизни... Так же нормально и сменять поколения.
Почему я начала эту тему? Потому что, меня всегда поражали слова людей (большинство верущих и даже слишком):"я хочу жить вечно! Как бог!". А знают ли они ,как страдает бог? Лично я, и не верущая и не атеист. Я верю в бога, но без фанатизма, что свойственно идеализировать старшим людям. Но и не могу сказать, что ее полностью принимаю. Ведь каждый человек решает сам,что ему делать,какие советы слушать и так далее.
А как думаете ли вы ? Боитесь ли умереть или же жить вечность?
Книги
Всі
Вірші
Всі
Страх
Я бачу душу, що пробачає страх,
Що ходить по дощу у темну нічку.
В якій сердця на різних берегах,
І словами ніяк не перейти ту річку.
Я бачу особистість!
Що без покращення живе,
Але життя - це швидкість.
І людство швидко гине...
Я бачу, як страждає кожний,
І бога молить про добро.
Але кожний із нас каторжний-
Проколює іншому ребро.
Я бачу страх, що людство огорнуло,
Що зберігає, і руйнує нас.
Чорна смерть поглинула,
І ми опинились біля кас.
3
0
422
Куточки душі
Десь в найглибших куточках душі
Моє сердце шукало щастя
Шукало вуха не глухі, і очі не байдужі
І весь вечір душа чекало гостя...
Якого не знаю ні я, ні ти.
Він не прийде до мене на чай,
Не загляне під всі кути
І не буде просити пай.
На річці шумлять комиші;
Качки зі своїми каченятами
Мої фарби не такі дорогі, як ці розкоші
Не можу осягнути своїми оченятами...
що ти приїдеш в це село,
де день без ночі ніщо.
Ох, мій дід Мікеланджело!
Ніколи не бути мені як ти, хіба що...
Я чекаю тебе, бо ніколи не бачила
По справжньому не вірила в тебе.
Я настільки за тобою скучила
Що сама заневірила себе.
1
0
402
Двоє в одному
Одне горе на двох
Вже згинаються плечі
Та пробачить нам бог.
Є важливіші речі...
І музика сумна,
І ти на плечі...
І хитнулася струна
Твої очі дивляться в ночі...
Як жили, вже жити не будем
Розлучимось, пройде життя.
Один одного забудем,
Позабудем те серцебиття.
А навіщо? Як без нього жити не можем?
А чому розійшлись дороги?
Думали, за час позабудем
Та Наші лікарі ліків не винайшли...
Одна проблема на двох
І одне питання...
Ми звичайно з різних епох.
В чому суть нашого існування?
Одна проблема на двох.
Два дурня зустрілись!
Розійшлись, помирились вдвох,
Один до одного тулились.
Два дурня,
Закоханих в життя.
Зупинилась пісня,
Закінчилось прокляття...
Лиш прикро що роки пройшли,
Зосталося кохання.
Та в душу кожного ввійшли
Скрізь найжорстокіше мовчання...
6
0
508
