-Мамо, я вдома, є щось поїсти?- моє перше запитання при приході додому.
- Привіт мила, йди на кухню.-відповіла мама.
-Ця школа так втомлює, я так зголодн….-я запнулася, коли побачила за столом незнайомих чоловіка та жінку.- Ее, добридень.
- Ельзо, знайомся це - Сара і Дітл Холланд, наші нові сусіди.- з посмішкою представила гостей мама.
-Холланд? А Моллі Холланд не ваша дочка?- запитала я.
- Так, але  Моллі моя племінниця, а не дочка. Її батьки померли, коли вона була геть малесенькою. І ми її удочерили.- відповів містер Дітл.
- Що ж, ми раді були знайомству. Ми вже мабуть підемо.- зхопилася місіс Сара.
-Так так, звичайно.- відповіла мама.
  Вже майже виходячи з дому, містер Дітл призупинився і спитав:
-А ти вчишся разом з Моллі?
-Так в одному класі. А що?- запитала я.
-Спробуй з нею подружитися, вона не така погана, як здається на перший погляд.- відповів містер Холланд.
-Гаразд, я спробую.- відповіла я посміхаючись.
-Що ж раді були познайомитись.- сказала мама.
-Бувайте, ще побачимось.- відповіла міс Сара.
Провівши гостей мама пішла прибирати на кухні, а я , захопивши два бутерброда, пішла на гору, в свою кімнату.
  Так я і просиділа в кімнаті займаючись своїми справами. На дворі вже сутеніло. Як раптом у вхідні двері хтось подзвонив,  я не звернула увагу, знаючи, що знизу є мама.
Почулися якісь знайомі голоси. Через хвилину в двері моєї кімнати постукали:
-Можна ввійти? Це Моллі.
- Так заходь, звичайно.- промовила я.
- Ти мене вибач за сьогоднішнє, гаразд. Я була не в настрої.-опустивши голову сказала Моллі.
-З ким не буває.-з посмішкою відповіла я.
- Мм, а ти не хочеш разом зробити уроки?- запитала Холланд.
- Чому б і ні.Я тільки швидко поприбираю на столі.- відповіла я.
-Ні не потрібно, ходімо до мене додому.- сказала Моллі.
-Ну гаразд.-відповіла я .
Ми вийшли з будинку, перейшли дорогу і :
-Стривай, ти тут живеш? -запитала я
- Так, а що? -збентеження запитала Моллі
-А ти знаєш чий це будинок? Що тут сталося?- запитала я.
- А ти про ту дівчину, яка померла в автокатастрофі? Так я знаю. Її Колі здається було звати. - відповіла Холланд.- Що ж ходімо до будинку.