Останній танець
Я вкладаю всю душу у танець, Тіло не ниє й не болить, Та цієї землі я вигнанець , Я готова це все запалить. Я танцюю ,що на душі, Всі рухи йдуть тільки від серця, Я б могла намалювати все на аркуші, Та так з пам'яті просто не стреться. Вбий мене ,танцю ,ти чуєш? Вбий, щоб потім не боліло так. Серце, ти як завжди бунтуєш, Тіло, як розбитий літак. Танцюй ,танцюй що є сили. Я хочу забути життя, Всі мене просто ,як свічку згасили, Й у очах існує тільки пітьма. ~ tata ~
2020-05-17 18:34:40
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
tata
Відповісти
2020-05-19 19:52:06
1
Ira Nyshta
Цей вірш запав мені у душу🤩🤩
Відповісти
2020-06-22 14:10:30
1
tata
@Ira Nyshta 😘🤭
Відповісти
2020-06-22 14:23:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3223
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1981