Нестерпний біль

tata

Знову покотилася сльоза, Знову вона плаче, Разом з нею і гроза Поливає все добряче. Не може й та терпіти Цих страждань її. Хто ж знав, що так буде боліти? Немає зовсім вже надій. Не може це диття в собі тримати, І я би не змогла. "Досить життя її ламати", - Крикнула із відчаєм гроза. ~ tata ~

2020-07-12 20:47:22

Інші вірші поета

Мені потрібен ти Скучаю Відвага у серці Ти любив тільки себе

Інші поети

Carla Gaona

@KuroShiro

Anntuanetta

@Anntuanetta

Дмитро Крушевський

@dmitro_krushevskiy

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12446

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5651