Нестерпний біль

tata

Знову покотилася сльоза, Знову вона плаче, Разом з нею і гроза Поливає все добряче. Не може й та терпіти Цих страждань її. Хто ж знав, що так буде боліти? Немає зовсім вже надій. Не може це диття в собі тримати, І я би не змогла. "Досить життя її ламати", - Крикнула із відчаєм гроза. ~ tata ~

2020-07-12 20:47:22

Інші вірші поета

Щасливий перехожий Ти любив тільки себе Розчиняюсь в тобі Бути собою

Інші поети

Merlin911

@garovan321

xxhannaxx2005

@xxhannaxx2005

Олесь Орлянский

@immortal_sun

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11553

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2786