Постать за вікном
Мені самотньо, Вже немає сил. І час біжить так незворотньо, Вже вистачить в житті брудних чорнил. Дивлюсь в вікно й тебе нема, Ти десь далеко й теж самий , І серце охоплює пітьма , Візьми ти й просто її змий. Розбав життя це кольорами, Обіймами ,теплом . Мені не потрібні інші драми, Лиш постать твоя за вікном. ~ tata ~
2020-04-23 13:58:33
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
👍
Відповісти
2020-04-23 14:00:57
1
tata
😌
Відповісти
2020-04-23 14:01:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5529
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2506