Постать за вікном
tata
Мені самотньо, Вже немає сил. І час біжить так незворотньо, Вже вистачить в житті брудних чорнил. Дивлюсь в вікно й тебе нема, Ти десь далеко й теж самий , І серце охоплює пітьма , Візьми ти й просто її змий. Розбав життя це кольорами, Обіймами ,теплом . Мені не потрібні інші драми, Лиш постать твоя за вікном. ~ tata ~
2020-04-23 13:58:33
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
👍
Відповісти
2020-04-23 14:00:57
1
tata
😌
Відповісти
2020-04-23 14:01:26
Подобається
Інші вірші поета
Біль Метелик щастя Послухати Ти любив тільки себе
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3918
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2331