Постать за вікном
tata
Мені самотньо, Вже немає сил. І час біжить так незворотньо, Вже вистачить в житті брудних чорнил. Дивлюсь в вікно й тебе нема, Ти десь далеко й теж самий , І серце охоплює пітьма , Візьми ти й просто її змий. Розбав життя це кольорами, Обіймами ,теплом . Мені не потрібні інші драми, Лиш постать твоя за вікном. ~ tata ~
2020-04-23 13:58:33
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
👍
Відповісти
2020-04-23 14:00:57
1
tata
😌
Відповісти
2020-04-23 14:01:26
Подобається
Інші вірші поета
Вони ще є ... Твоя Не сама Нове життя
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2085
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1829