Не відчиняй...
Не відчиняй мене, Свої я двері вже давно закрила. Не все таке вже й неземне , Отак життя мене навчило. Мої думки - тепер лише мої , Не впаду знову я у прірву, А ти тримай в собі свої, Так твого цвіту вже не зірвуть. У мене вже було багато болі, Багато сліз й страждань, Я була птахою в неволі , Та досить з мене тих випробувань. Тепер я інша! Ти пишаєшся тим ,чого я досягла? В житті вже тільки тиша, Туга моя нарешті полягла. ~ tata ~
2020-05-20 18:42:37
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
Як завжди чудово
Відповісти
2020-05-20 18:47:40
1
tata
Дуже дякую!!!
Відповісти
2020-05-20 18:48:03
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5077
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2550