Не відчиняй...
Не відчиняй мене, Свої я двері вже давно закрила. Не все таке вже й неземне , Отак життя мене навчило. Мої думки - тепер лише мої , Не впаду знову я у прірву, А ти тримай в собі свої, Так твого цвіту вже не зірвуть. У мене вже було багато болі, Багато сліз й страждань, Я була птахою в неволі , Та досить з мене тих випробувань. Тепер я інша! Ти пишаєшся тим ,чого я досягла? В житті вже тільки тиша, Туга моя нарешті полягла. ~ tata ~
2020-05-20 18:42:37
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
Як завжди чудово
Відповісти
2020-05-20 18:47:40
1
tata
Дуже дякую!!!
Відповісти
2020-05-20 18:48:03
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7154
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17059