Не відчиняй...
Не відчиняй мене, Свої я двері вже давно закрила. Не все таке вже й неземне , Отак життя мене навчило. Мої думки - тепер лише мої , Не впаду знову я у прірву, А ти тримай в собі свої, Так твого цвіту вже не зірвуть. У мене вже було багато болі, Багато сліз й страждань, Я була птахою в неволі , Та досить з мене тих випробувань. Тепер я інша! Ти пишаєшся тим ,чого я досягла? В житті вже тільки тиша, Туга моя нарешті полягла. ~ tata ~
2020-05-20 18:42:37
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
Як завжди чудово
Відповісти
2020-05-20 18:47:40
1
tata
Дуже дякую!!!
Відповісти
2020-05-20 18:48:03
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2415
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2197