Відпущу
Якщо нам розійтись доля, То я поцілую тебе останній раз, Така вже твоя воля, Я не триматиму образ. Я зможу тебе відпустити, Й ти зможеш метеликом полетіть, Тобі я зможу все простити, Це не про сон жахіть. Та мені тебе не забути , Ти в моїй пам'яті навіки , Я завжди хотітиму голос твій чути , Приємний, як шум ріки. Вернути все - неможливо , Я повторятиму твоє ім'я. Хай життя без тебе це злива , Та ти все ще мені ,як сім'я. Це була любов ,я не перепутала , Це було щире кохання і ніжність . Вона мене в тобі дуже сильно заплутала, Та напевно у нас несуміжність. ~ tata ~
2020-05-30 20:21:43
8
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8377
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10919