Вільна

tata

Шелест трави й сонця гра , Я вільна та щаслива, Напевно вже прийшла пора , Коли потрібно забути пам'яті архіви. Мені робили боляче вже сотню раз, Й одні ті ж самі люди. Ніколи нічого не робила напоказ , Та більше так не буду. Я змогла сказати ,що на серці, Я попрощалася із деякими людьми. Ми будемо самі свого щастя творці, Й широко дихати грудьми. ~ tata ~

2020-05-03 13:56:44

Інші вірші поета

Твоя Стру з життя Печаль Постать за вікном

Інші поети

Jasmine

@JasmineSalvatore

Анастасія Корнецька

@anastasiakornetska

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8085

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1706