Хмурий квітень

Коли думаєш, що встав Після того дна провалля Знову не дивись назад На минуле, що вже марне Ти навчився все цінить Ті моменти ,що невпинні І навчився все любить Що було для тебе близьким Будуть дні коли щастить Просто ,як проміння сонця Усміхнись навіть на мить Поки знов не стало сльозно Біль то лиш твоя журба Пройде з спогадом як вітер І на серці знов весна Сніг розтопить хмурий квітень .

2025-04-15 20:32:53

Інші вірші поета

На згадку Подумки Подарок судьбы ранее Повість

Інші поети

Мілена Грім

@HromovchukM

Сергій Яремчук

@sergey_yaremchuk28

Іван Антонюк

@Ivan_Ant

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3402

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2010