Хаус війни
Багато думок та багато запитань , Сягають моїх безвихідних хвилювань Кружляють голову постійно вони , Колишнім скрегітом про хаус війни . Скільки коштує часом життя , Нам не вдалось зрозуміть до кінця . Кожний лиш сповнений неминучою грою, В праві боротись чи біжать з сльозами й ганьбою . Темні провулки зруйнованих вулиць , бомб руїни та мости Раніше були нам знайомі , А сьогодні повні журби. Від бувалої надії , слави , Що була в них та жива Зараз в полум'ї згорає , Як і люди без кінця.
2022-10-05 18:09:50
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Деміра Рейн а я як сумувала ,просто не передати слів ☺️🤗🧡 Навіть чуть в кому не впала від шоколадної депресії (
Відповісти
2022-10-05 18:29:19
1
Деміра Рейн
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) ми всі, так сумували за всіма і Surgebook'ом, просто невимовно
Відповісти
2022-10-05 18:30:39
1
Олексій Коваль
Неперевершено!!☺️
Відповісти
2024-08-09 11:30:42
1
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
57
4
8099
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1549