Хаус війни
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Багато думок та багато запитань , Сягають моїх безвихідних хвилювань Кружляють голову постійно вони , Колишнім скрегітом про хаус війни . Скільки коштує часом життя , Нам не вдалось зрозуміть до кінця . Кожний лиш сповнений неминучою грою, В праві боротись чи біжать з сльозами й ганьбою . Темні провулки зруйнованих вулиць , бомб руїни та мости Раніше були нам знайомі , А сьогодні повні журби. Від бувалої надії , слави , Що була в них та жива Зараз в полум'ї згорає , Як і люди без кінця.
2022-10-05 18:09:50
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Деміра Рейн а я як сумувала ,просто не передати слів ☺️🤗🧡 Навіть чуть в кому не впала від шоколадної депресії (
Відповісти
2022-10-05 18:29:19
1
Деміра Рейн
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) ми всі, так сумували за всіма і Surgebook'ом, просто невимовно
Відповісти
2022-10-05 18:30:39
1
Олексій Коваль
Неперевершено!!☺️
Відповісти
2024-08-09 11:30:42
1
Інші вірші поета
Разве сложно сказать... Малий ведмедик Просте зізнання Ти знаєш, що я любила...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12543
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4106