Хаус війни
Багато думок та багато запитань , Сягають моїх безвихідних хвилювань Кружляють голову постійно вони , Колишнім скрегітом про хаус війни . Скільки коштує часом життя , Нам не вдалось зрозуміть до кінця . Кожний лиш сповнений неминучою грою, В праві боротись чи біжать з сльозами й ганьбою . Темні провулки зруйнованих вулиць , бомб руїни та мости Раніше були нам знайомі , А сьогодні повні журби. Від бувалої надії , слави , Що була в них та жива Зараз в полум'ї згорає , Як і люди без кінця.
2022-10-05 18:09:50
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Деміра Рейн а я як сумувала ,просто не передати слів ☺️🤗🧡 Навіть чуть в кому не впала від шоколадної депресії (
Відповісти
2022-10-05 18:29:19
1
Деміра Рейн
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) ми всі, так сумували за всіма і Surgebook'ом, просто невимовно
Відповісти
2022-10-05 18:30:39
1
Олексій Коваль
Неперевершено!!☺️
Відповісти
2024-08-09 11:30:42
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5680