Миті не розуміння себе
Бувають миті ти не розумієш , Яким ти став холодним та чому І темні ночі вже на жаль не гріють Твоє раниме серце вже без сну  Можливо справді ти себе не розумієш , Але не можеш побороти свою темноту Тобі потрібно, щоб щось серце гріло Тому до ранку ти ведеш війну Чи хтось дасть відповідь на хоч одне питання , Яке давно тебе вбиває з кожним днем Ти помираєш залишаючи надію , Що будеш краще ніж буваєш вже Чи буде той хто зрозуміє відчай , Чи знайдеться той захисник Що буде просто так цінити вірність Яку ти мовчки бережеш .
2024-11-21 00:47:10
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5513
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4718