Миті не розуміння себе
Бувають миті ти не розумієш , Яким ти став холодним та чому І темні ночі вже на жаль не гріють Твоє раниме серце вже без сну  Можливо справді ти себе не розумієш , Але не можеш побороти свою темноту Тобі потрібно, щоб щось серце гріло Тому до ранку ти ведеш війну Чи хтось дасть відповідь на хоч одне питання , Яке давно тебе вбиває з кожним днем Ти помираєш залишаючи надію , Що будеш краще ніж буваєш вже Чи буде той хто зрозуміє відчай , Чи знайдеться той захисник Що буде просто так цінити вірність Яку ти мовчки бережеш .
2024-11-21 00:47:10
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1703
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9369