Миті не розуміння себе
Бувають миті ти не розумієш , Яким ти став холодним та чому І темні ночі вже на жаль не гріють Твоє раниме серце вже без сну  Можливо справді ти себе не розумієш , Але не можеш побороти свою темноту Тобі потрібно, щоб щось серце гріло Тому до ранку ти ведеш війну Чи хтось дасть відповідь на хоч одне питання , Яке давно тебе вбиває з кожним днем Ти помираєш залишаючи надію , Що будеш краще ніж буваєш вже Чи буде той хто зрозуміє відчай , Чи знайдеться той захисник Що буде просто так цінити вірність Яку ти мовчки бережеш .
2024-11-21 00:47:10
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2312
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2544