Бранденбурзька неділя
Тора Бірюк
Бранденбурзька неділя. От так вийдеш на вулицю — І все зачинено. Так, як і серце намертво. Заржавілий, наче весь час Під дощем замок, Мені неймовірно чітко Нагадує Вас. Марні спроби відшукати Ключок, лиш будують ґрати. Ґрати між мною та Вами, Між вельми схожими світами. Бранденбурзька неділя. Здається, ворота будували для нас, Але так невміло. Колись все ж станцюємо вальс. Я бачу вночі небо безкрає. Буває, що дивлюсь, коли вже світає. Дивлюсь і Бранденбурзьку Неділю стрічаю. А хотіла би стрітити Вас. Подивитися і робити вигляд, що зла А в душі молитися: "Залишись…" Не хочу, би кожну ніч ми снивсь. Преподобнішого нема на світі.
2023-05-16 13:08:18
0
0
Інші вірші поета
До тебе Мова кохання А чи кохаю я? Дорога за цигарками
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1428
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1797