Бранденбурзька неділя
Бранденбурзька неділя. От так вийдеш на вулицю — І все зачинено. Так, як і серце намертво. Заржавілий, наче весь час Під дощем замок, Мені неймовірно чітко Нагадує Вас. Марні спроби відшукати Ключок, лиш будують ґрати. Ґрати між мною та Вами, Між вельми схожими світами. Бранденбурзька неділя. Здається, ворота будували для нас, Але так невміло. Колись все ж станцюємо вальс. Я бачу вночі небо безкрає. Буває, що дивлюсь, коли вже світає. Дивлюсь і Бранденбурзьку Неділю стрічаю. А хотіла би стрітити Вас. Подивитися і робити вигляд, що зла А в душі молитися: "Залишись…" Не хочу, би кожну ніч ми снивсь. Преподобнішого нема на світі.
2023-05-16 13:08:18
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2727
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1999