Бранденбурзька неділя
Тора Бірюк
Бранденбурзька неділя. От так вийдеш на вулицю — І все зачинено. Так, як і серце намертво. Заржавілий, наче весь час Під дощем замок, Мені неймовірно чітко Нагадує Вас. Марні спроби відшукати Ключок, лиш будують ґрати. Ґрати між мною та Вами, Між вельми схожими світами. Бранденбурзька неділя. Здається, ворота будували для нас, Але так невміло. Колись все ж станцюємо вальс. Я бачу вночі небо безкрає. Буває, що дивлюсь, коли вже світає. Дивлюсь і Бранденбурзьку Неділю стрічаю. А хотіла би стрітити Вас. Подивитися і робити вигляд, що зла А в душі молитися: "Залишись…" Не хочу, би кожну ніч ми снивсь. Преподобнішого нема на світі.
2023-05-16 13:08:18
0
0
Інші вірші поета
А чи кохаю я? Мова кохання Червонно Дорога за цигарками
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4691
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1777