Звернення до Доріана
О, шановний Доріан, Ви — світ моїх очей. Були. Мої листи йдуть, Пливуть в один кінець. На жаль. Чи на щастя, Не знаю як, але Пройшло. Лозою вкрило, Шипами обвело. Так, боліло. О, шановний Доріан, Ви — неначе той Пекун. Пройшло. Тепер Ви — Просто пекунасний. Поболіло. Й вишкрібло.
2023-05-11 09:54:51
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1762
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8597