ти в легенях моїх проростаєш стеблами
я б згоріла, я б вигоріла вся дотла, аби тобі було видно куди ти йдеш. божевілля від думки, що наші слабкі тіла віддаляються і відстань не знає меж. всі листи, що писала тобі - дарма, невідправлені криються пилом у шафі. усвідомити важко, що між нами двома зостались лиш кілометри й незлíчені втрати. я б згоріла, я б вигоріла вся дотла, тільки б руки твої залишались теплими. розкриваючи серце своє догола - ти в легенях моїх проростаєш стеблами.
2023-12-19 17:19:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8352
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2160