ти в легенях моїх проростаєш стеблами
я б згоріла, я б вигоріла вся дотла, аби тобі було видно куди ти йдеш. божевілля від думки, що наші слабкі тіла віддаляються і відстань не знає меж. всі листи, що писала тобі - дарма, невідправлені криються пилом у шафі. усвідомити важко, що між нами двома зостались лиш кілометри й незлíчені втрати. я б згоріла, я б вигоріла вся дотла, тільки б руки твої залишались теплими. розкриваючи серце своє догола - ти в легенях моїх проростаєш стеблами.
2023-12-19 17:19:20
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13522
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4327