Вірші
ти в легенях моїх проростаєш стеблами
я б згоріла, я б вигоріла вся дотла,
аби тобі було видно куди ти йдеш.
божевілля від думки, що наші слабкі тіла
віддаляються і відстань не знає меж.
всі листи, що писала тобі - дарма,
невідправлені криються пилом у шафі.
усвідомити важко, що між нами двома
зостались лиш кілометри й незлíчені втрати.
я б згоріла, я б вигоріла вся дотла,
тільки б руки твої залишались теплими.
розкриваючи серце своє догола -
ти в легенях моїх проростаєш стеблами.
5
0
113
я триматиму..
я триматиму твою руку і ми разом здолаємо натовп.
цей всесвіт існує лише заради нас двох.
ми поруч, щоб витримати будь-яку втрату,
навіть найжахливішу, удвох.
я цілуватиму твої губи у кожному куточку нашого міста,
писатиму вірші в будь-який час доби,
тільки б дарувати тобі найяскравіше світло,
і навіки позбавити серце журби.
і я стрибну з тобою у будь-яку чорну прірву,
немає різниці що нас в ній чекає на дні,
аби лише прямувати, тримаючи руку
та дивлячись в очі щасливі й ясні
4
0
111
