Вірші
Ціна
Дитина одна йде по пустелі
у центрі міста він не бачить людей.
Вони всі молилися богу,
просять зробити з себе звірей
Ідучи вперед він упав на коліна ,
схилившись до землі головою.
він останній, позаду руїна,
адже бог з людьми не поділився метою.
І сидить він один на землі
піднявши голову в небо.
Його ангел трима на крилі,
дає йому хліба шматок.
Дитина дарунок прийнявши
розділила його на частини.
шмат собі залашивши ,
інший ангелу простягнула
Чергова голова схилилася,
дитину повільно уносять.
Хоч його життя ніким не цінувалося.
Тепер усе довкола прощення просять.
0
0
102
