До смерті крок
Ольга Тизьо
До смерті крок лишився А ти не впевнена,як саме Тобі піти з життя? Назад дивитись ти не хочеш Моменти радісні згадать Ти прислухаєшся до стуку серця Яке за мить буде мовчать Стоїш на криші Ніж біля руки тримаєш А тут недалеко Петля з мотузку десь валяється Ти думаєш проблем не буде? Може вони і зникнуть АЛЕ Появляться другі
2018-10-25 08:56:15
12
0
Інші вірші поета
Найкращій подрузі Ми ховаємося за масками Як боляче ... Вмерти не боюсь
Інші поети
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2334
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6432