До смерті крок

Ольга Тизьо

До смерті крок лишився А ти не впевнена,як саме Тобі піти з життя? Назад дивитись ти не хочеш Моменти радісні згадать Ти прислухаєшся до стуку серця Яке за мить буде мовчать Стоїш на криші Ніж біля руки тримаєш А тут недалеко Петля з мотузку десь валяється Ти думаєш проблем не буде? Може вони і зникнуть АЛЕ Появляться другі

2018-10-25 08:56:15

Інші вірші поета

Вмерти не боюсь Найкращій подрузі Ми ховаємося за масками Як боляче ...

Інші поети

Roos

@roos177_

Time_Fune

@Time_Fune

Jenn

@Jenna_Jeanne

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3331

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16622