До смерті крок

Ольга Тизьо

До смерті крок лишився А ти не впевнена,як саме Тобі піти з життя? Назад дивитись ти не хочеш Моменти радісні згадать Ти прислухаєшся до стуку серця Яке за мить буде мовчать Стоїш на криші Ніж біля руки тримаєш А тут недалеко Петля з мотузку десь валяється Ти думаєш проблем не буде? Може вони і зникнуть АЛЕ Появляться другі

2018-10-25 08:56:15

Інші вірші поета

Вмерти не боюсь Найкращій подрузі Як боляче ... Ми ховаємося за масками

Інші поети

ozean

@ozean

Kristin

@Khris_K

Наян Коваль

@nayan_koval

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12989

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1800