Ми ховаємося за масками
Ольга Тизьо
Мене не розуміють, Живу в своєму світі, Я буду самотньо Сидіти у своїй квартирі. Закрию на замок я, І двері свою, й душу, Приховуючи біль за маскою Веселої, добродушної. Всі в світі будуть думати, Що я завжди така, Але реальність необачна, Адже я зовсім інша.
2018-10-31 17:34:04
2
0
Інші вірші поета
Вмерти не боюсь Як боляче ... До смерті крок Найкращій подрузі
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8771
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2427